Африканський континент поступово перетворюється на один із ключових напрямків для експорту української агропродукції. Проте для реального закріплення на цих ринках Україні необхідно посилити власну конкурентоспроможність та отримати додаткові інструменти підтримки. Пише agrotimes.ua

Про це заявив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Олег Хоменко під час панельної дискусії «Зерновий ринок та агрополітичний діалог: сьогодення та перспективи», що відбулася в межах Grain Storage Forum.

Прагматична логіка експорту

За словами Хоменка, розвиток експортної стратегії завжди ґрунтується на простій бізнес-логіці: інвестиції спрямовуються туди, де є чітко окреслена ніша, стабільний попит і реальна можливість отримання прибутку.

Європейський напрямок залишається пріоритетним для українського агросектору, проте водночас він стає дедалі складнішим. Євроінтеграція вимагає не лише формального зближення законодавства, а й глибокої трансформації виробництва: впровадження нових стандартів у сфері захисту рослин, добробуту тварин, кліматичних та екологічних норм.

Поточна структура експорту: де Україна сьогодні

Сьогодні географія українського агроекспорту виглядає так:

• 55% продукції постачається до країн Європейського Союзу;
• 20% – на Близький Схід;
• лише 12% – до держав Африки.

Саме африканський напрямок, на думку УКАБ, має найбільший потенціал для подальшого зростання.

«Цей ринок перспективний, але надзвичайно конкурентний. Українському бізнесу доводиться протистояти активній експансії росії, яка через державні компанії використовує бюджетні ресурси для демпінгу цін і формування довгострокових контрактів. Це суттєво ускладнює просування української продукції», – підкреслив Хоменко.

Фінансові ризики як головний бар’єр

Окрім цінової конкуренції, серйозною перешкодою для українських експортерів є фінансова нестабільність багатьох африканських контрагентів. Затримки платежів, відсутність надійних банківських гарантій та ризики неплатежів часто змушують бізнес обирати більш прогнозовані ринки.

Саме тому ключовим елементом експансії в Африку мають стати механізми страхування та гарантування експортних операцій.

Роль ЄС у відкритті африканського напрямку

Одним із можливих рішень, за словами Олега Хоменка, є посилення ролі українського Експортно-кредитного агентства (ЕКА), яке могло б надавати гарантії при постачанні агропродукції до країн Африки.

Однак державних ресурсів для повноцінної роботи такого механізму наразі недостатньо. Тому доцільним виглядає залучення підтримки з боку Європейського Союзу.

«Якщо європейські фермери стурбовані зростанням українського імпорту на ринок ЄС, логічним кроком могла б стати спільна програма з перенаправлення частини цих обсягів до Африки. Євросоюз міг би фінансово підтримати наповнення фондів Експортно-кредитного агентства для страхування поставок у цьому напрямку», – пояснив очільник УКАБ.

Подвійна вигода

Такий підхід дозволив би досягти одразу кількох стратегічних цілей:

• зменшити тиск українського експорту на європейський ринок;
• відкрити для України нові платоспроможні канали збуту;
• закріпити позиції українського агросектору в регіоні з довгостроковим потенціалом зростання;
• зміцнити продовольчу безпеку африканських країн.

Африка може стати для України тим самим ринком «нових можливостей», яким свого часу був ЄС. Але для цього потрібні не лише бізнес-ініціативи, а й системні фінансові інструменти підтримки експорту.

«Розширення української присутності в Африці – це не лише економічне, а й стратегічне завдання. І воно цілком може бути реалізоване у партнерстві з Європейським Союзом», – резюмував Олег Хоменко.

Джерело інформації та фото: agrotimes.ua