Новини ринку

Аграріям можуть знизити зарплатний поріг для бронювання: що вже змінили і яке рішення готує Мінагрополітики

28.10.2026 6 хв читання Фінанси та агробізнес
Аграріям можуть знизити зарплатний поріг для бронювання: що вже змінили і яке рішення готує Мінагрополітики

Для українських агропідприємств можуть пом’якшити одну з найскладніших вимог для отримання критичності та бронювання працівників — зарплатний критерій. Мінагрополітики вже провело базові розрахунки та готується обговорювати можливі зміни не лише з аграрними асоціаціями, а й із представниками інших галузей економіки, які стикаються з аналогічною проблемою. Пише agronews.ua

Рішення поки що не ухвалене. Але після того, як для агросектору вже суттєво знизили вимоги щодо площі земель і річного доходу, саме зарплатний поріг залишається одним із головних бар’єрів для малих і середніх господарств.

Земельний критерій уже знизили у п’ять разів

Нові галузеві критерії для агропідприємств затвердило Мінагрополітики наказом №11 від 2 вересня 2026 року. Документ набув чинності у жовтні та суттєво розширив коло господарств, які потенційно можуть претендувати на статус критично важливих.

Мінімальну площу земель в обробітку зменшили з 1000 до 200 га. Вимогу до річного доходу — з 40 млн до 20 млн грн. Причому ці показники не обов’язково мають виконуватися одночасно. Для підприємства з меншим земельним банком одним із варіантів відповідності галузевому критерію може бути річний дохід від 20 млн грн.

Для господарств із багаторічними насадженнями встановлено окремий поріг — від 50 га. Фактично доступ до критичності відкрили для значно ширшого кола середніх агровиробників.

А зарплатний критерій залишився

Саме тут і виникла проблема. Попри зменшення галузевих порогів, базова зарплатна вимога залишалася значно жорсткішою. За правилами, затвердженими урядом раніше у 2026 році, для підтвердження критичності підприємства та бронювання працівника рівень зарплати має становити не менше трьох мінімальних зарплат — 25 941 грн.

Для підприємств на прифронтових територіях передбачена окрема вимога — 2,5 мінімальної зарплати, або 21 618 грн. Для великих компаній такий рівень може бути досяжним. Але для невеликого фермерського господарства у сільській місцевості, де реальний ринок заробітних плат суттєво відрізняється від Києва чи великих промислових центрів, вимога може фактично перекреслити всі інші послаблення.

Господарство може мати 300–500 га, стабільно працювати, сплачувати податки, забезпечувати посівну та збиральну кампанію — але не відповідати зарплатній планці.

Мінагрополітики вже готує пропозиції

Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький підтвердив, що міністерство вже опрацьовує пропозиції бізнесу щодо перегляду зарплатного критерію. Базові розрахунки проведені. Але питання виявилося ширшим за один лише аграрний сектор. За словами міністра, у схожій ситуації перебувають підприємства й інших галузей, тому Мінагрополітики пропонує зібрати представників бізнес-асоціацій і секторів економіки, сформувати спільну позицію та вже після цього виходити з пропозиціями на рівень Кабміну. Тобто зараз йдеться саме про підготовку змін, а не про вже затверджене зменшення зарплатного порогу.

Чому аграрії наполягають на окремому підході

Агросектор має дуже специфічну структуру зайнятості. Значна частина підприємств працює в селах і невеликих громадах, де середній рівень зарплати об’єктивно нижчий, ніж у великих містах. Крім того, агробізнес має сезонність. Потреба в механізаторах, водіях, інженерах, працівниках елеваторів та інших фахівцях різко зростає під час посівної та жнив.

Втратити кількох ключових механізаторів для господарства на 200–500 га може бути значно критичніше, ніж для великого холдингу втратити таку саму кількість працівників. Тому аграрії фактично пропонують враховувати не лише абсолютний розмір зарплати, а й реальну економіку галузі та регіону.

Інтерес аграріїв до критичності виявився дуже високим

Після запуску нових критеріїв попит на отримання статусу критично важливого підприємства виявився значним. Приймання заявок через Державний аграрний реєстр за оновленими правилами було відновлено 19 жовтня 2026 року. Уже за кілька днів Мінагрополітики повідомляло приблизно про 600 поданих заявок. Для їхнього опрацювання була створена окрема робоча група.

Це добре показує масштаб проблеми з кадрами: для сотень господарств можливість бронювати ключових працівників фактично стала одним із факторів стабільності виробництва.

Але тепер подання заявок у ДАР знову призупинене

Є важливе оновлення. Після урядового рішення від 23 жовтня, яким було змінено загальну систему бронювання та запущено перегляд галузевих і регіональних критеріїв критичності, ситуація знову змінилася. 27 жовтня Державний аграрний реєстр повідомив про тимчасове призупинення приймання заявок на визначення підприємств АПК критично важливими.

Причина — новий перегляд критеріїв у межах загальноурядової реформи бронювання. Кабмін зобов’язав міністерства та обласні військові адміністрації переглянути галузеві та регіональні критерії протягом 10 днів після набрання змінами чинності. Тому агропідприємствам, які ще не встигли подати документи, доведеться чекати відновлення роботи відповідного функціоналу ДАР.

Чи скасують уже отриману критичність

Ні, автоматичного масового скасування статусів уряд не оголошував. Кабмін окремо наголосив: перегляд критеріїв не означає, що статус усіх критично важливих підприємств анулюють. Якщо критерій, за яким компанія вже була визнана критично важливою, після перегляду не зміниться, підприємство збереже свій статус. Тому нинішня реформа — це передусім перегляд правил на майбутнє, а не автоматичне обнулення всієї системи.

Бронювання загалом стає більш адресним

Паралельно Кабмін змінив і саму філософію системи. Уряд заявив, що критичність має бути пов’язана передусім із реальною роллю підприємства для оборони та економіки, а галузеві й регіональні критерії будуть додатково перевіряти на можливі зловживання. Також створено Координаційний центр з організації бронювання, через який погоджуватимуть, зокрема, збільшення обсягів бронювання понад базові 50%.

Це означає, що можливе пом’якшення зарплатного критерію для аграріїв тепер розглядатиметься вже у рамках ширшої перебудови всієї системи.

Що може змінитися для фермерів

Якщо уряд погодиться на пропозицію агросектору, це може стати одним із найбільш відчутних послаблень для середніх і малих господарств. Після зниження земельного порогу до 200 га та доходу до 20 млн грн саме зарплатний критерій часто залишається останньою вимогою, яку підприємству складно виконати.

Його перегляд потенційно відкрив би можливість отримати критичність значно більшій кількості реальних сільгоспвиробників. Але конкретної нової цифри поки немає. Не визначено й того, чи буде для агросектору встановлений окремий поріг, чи уряд піде шляхом загального пом’якшення для кількох секторів економіки.

Головне

Для аграрного сектору вже суттєво спростили галузеві критерії критичності:

  • 200 га замість 1000 га землі в обробітку;
  • 20 млн грн замість 40 млн грн річного доходу;
  • від 50 га — для багаторічних насаджень.

Але зарплатний критерій залишається одним із головних бар’єрів. Мінагрополітики підтвердило, що вже провело розрахунки щодо його можливого перегляду і планує сформувати спільну позицію з іншими секторами економіки для подальшого обговорення в уряді. При цьому жодного рішення про зниження зарплатної планки наразі ще немає.

І є ще одне важливе практичне уточнення: після нових урядових змін 27 жовтня приймання заявок на критичність для підприємств АПК у ДАР тимчасово призупинено. Тому найближчі дні будуть ключовими для агробізнесу: одночасно переглядаються загальні критерії критичності й вирішується питання, чи стане зарплатна вимога реалістичнішою для господарств, які працюють у сільських громадах і не можуть конкурувати за рівнем зарплат із великими містами та промисловими компаніями.

Читайте також: Призупинення подання заявок на статус критично важливого підприємства у ДАР.

Джерело інформації та фото: agronews.ua

AGRITEKA FINANCE

/ Ще по темі

Більше новин ↗
Фінанси, ринки та аналітика для агробізнесу. AGRITEKA FINANCE ↗