Пошук
Close this search box.
Експерти обговорили, як вивести український agrifood-сектор на новий якісний рівень
01
21–22 листопада в Києві пройшов New Food Summit. Подія зібрала 450 представників/представниць харчової, аграрної та переробної галузей, продуктового ритейлу, food tech-стартапів та інвесторів. Про це GrowHow повідомили організатори.

New Food Summit — це перша подія про ідеї, технології та бізнеси, які змінюють ринок їжі. Ключові гравці галузі та представники держави обговорювали, яка стратегія розвитку agrifood-сектору дозволить Україні стати впливовим гравцем на світовому ринку їжі.

Питання продовольчої безпеки значно загострилось із початком гарячої фази війни росії проти України. Щоб вижити і конкурувати у світі за нових обмежень — логістичних, безпекових, фінансових — українські агровиробники та виробники харчових продуктів мають розбудувати складніші, не сировинні бізнес-моделі.

— Щоб трансформувати agrifood-сектор в Україні, потрібно сформувати екосистему, яка б пов’язала не лише бізнес, а й закликала до діалогу наукову спільноту, університети та державу. Саме тоді в Україні буде сформовано інноваційне середовище і наукоємні напрямки, почнуть з’являтися проривні продукти, — таку думку висловила Олена Вовк, співвласниця біотехнологічної компанії Enzym Group та петфуд-виробника Kormotech.

Борис Шестопалов, засновник та інвестор Volia Agri-Food Park, співвласник та генеральний директор групи компаній HD-group, співвласник GFS Group, розповів про приклади Нідерландів, Ізраїлю та Данії, які свого часу мали набагато гірші за Україну стартові умови розвитку, але змогли побудувати ефективну економіку завдяки розвитку кластерів та екосистем.

— Якщо подивитись на кореневу причину їхнього успіху, то відповідь лежить у логіці взаємодії — це реальна, а не формальна співпраця всіх гравців. У цих країнах успішно працює відомий triple helix — держава + бізнес + наука і освіта. Така взаємодія сприяє формуванню екосистемних рішень, — зазначив ідеолог New Food Summit.

Він додав, що для створення історії українського колективного успіху, потрібно навчитись не тільки гуртуватися навколо спільної біди, але й об’єднуватись заради спільної мети — розвитку та прибутку.

Цивілізований світ рухається в бік відкритих екосистем, де кооперація є більш успішною моделлю розвитку у порівнянні з конкуренцією — на це звернула увагу Надія Бігун, заступниця міністра економіки України. За її словами, держава буде робити все можливе для підтримки виробників, які хочуть виготовляти продукти з доданою вартістю.

Під час дискусії про джерела фінансування українського agrifood-сектору Олександр Грибан, керівник інвестиційної команди Advantage Ukraine, зазначив, що внутрішні ресурси та інвестиції зараз є більш доступними для українських компаній.

— Якщо ми говоримо про найкращі джерела фінансування обсягом до $50 млн, виходячи з легкості і швидкості отримання, наразі це внутрішні гранти від держави чи організацій, а також кошти від українських банків, — підкреслив Олександр Грибан.

Що ж до ключових тенденцій, до яких варто придивитися українським виробникам, Олена Вовк закцентувала на двох. Першою є швидкість, оскільки більшість сучасних людей не можуть собі дозволити по кілька годин присвячувати приготуванню їжі. Це пришвидшує розвиток трендів ready to eat / ready to cook, впливає на переробку, доставку, цифрові додатки тощо.

— Другою тенденцією є такий спосіб обробки продуктів, як ферментація. Це дуже стара технологія, яка зараз стає актуальною. Чому? Щоб нагодувати 8 млрд людей, тваринних протеїнів буде недостатньо. Рослинні альтернативи не є досконалими з точки зору екології та складу. Ферментація ж є дуже перспективною з точку зору дбайливості до зовнішнього середовища, користі та розвитку нових смаків, — зазначила спікерка.

Також, з її слів, виробникам варто розуміти, що українські споживачі стають більш свідомими та більш готовими до нових продуктів та інновацій, ніж самі виробники. Це мотивація для них активно розвиватися, щоби не програти споживачів імпорту.

— Agri-Food майбутнього — це повна простежуваність продукту від вирощування, переробки і до його продажу, та дотримання базових принципів сталого розвитку і соціальної відповідальності. Астарта вже прийняла стратегію декарбонізації до 2030 року, метою якої є зменшення викидів парникових газів компанії на 44%. Ми також рухаємося у повну простежуваність продукції і подовжуємо ланцюг її глибокої переробки. Якщо не можемо зробити це самостійно, залучаємо партнерів, створюючи бізнес-екосистему, — розповів В’ячеслав Чук, комерційний директор агропромхолдингу “Астарта”.

Одна з важливих панельних дискусій New Food Summit 2023 була присвячена перспективам української переробки та пошуку нових ринків збуту. Думки експертів перетиналися у твердженні, що попри високу конкурентність іноземних ринків в галузі агропереробки, місце для українських виробників там все-таки є.

— В Європі є багато виробників, але вони не завжди гнучкі і не готові робити так, як хоче клієнт. І це велика перевага українських виробників, бо ми клієнтоорієнтовані та адаптивні, — переконаний Юрій Пульгун, директор CPG Refine.

Продюсерка New Food Summit Алла Ліпінська зазначила, що подія збиратиме локальних та міжнародних гравців щорічно. Вона має стати основою платформи, що об’єднає ключових гравців харчової, переробної та аграрної галузей.

Джерело та фото: growhow.in.ua

Зараз читають