Восени картоплі на українському ринку, найімовірніше, буде достатньо. Однак це ще не означає, що ситуація залишатиметься такою самою всю зиму. Пише agronews.ua

Найбільший ризик сезону 2026/27 може проявитися пізніше — коли з ринку піде продукція господарств без професійних сховищ, почнуть накопичуватися втрати під час зберігання, а покупці дедалі більше конкуруватимуть саме за якісну товарну картоплю.

За прогнозом директорки з розвитку Української плодоовочевої асоціації Катерини Звєрєвої, у грудні–лютому ціни на картоплю можуть зрости приблизно на 25–40%.

При цьому говорити про гарантований дефіцит або про вже втрачений третій врожаю експертка вважає передчасним.

Про мінус 30% урожаю говорити зарано

Станом на другу половину серпня масове збирання середніх і пізніх сортів картоплі ще не завершилося. Тому остаточно оцінити валовий урожай по країні поки неможливо. За оцінкою Катерини Звєрєвої, сезон 2026 року, ймовірно, буде слабшим за досить успішний для багатьох виробників 2025-й.

Але твердження про загальноукраїнське падіння врожаю одразу на 30% наразі не має достатньої фактичної бази. Реальна картина стане значно зрозумілішою після завершення основного збирання.

Вересень може пройти зовсім без дефіциту

Парадокс сезону полягає в тому, що найближчими місяцями ринок може побачити не дефіцит, а навпаки — дуже високу пропозицію. Вересень і перша половина жовтня традиційно є періодом, коли одночасно збираються значні обсяги картоплі.

На ринок виходять:

• великі професійні господарства;
• дрібні виробники;
• населення;
• фермери без власних сховищ.

Частина виробників змушена продавати продукцію практично одразу після збирання. Через це пропозиція різко зростає і може чинити тиск на ціну. Тобто восени споживач цілком може бачити багато картоплі за відносно доступними цінами. Але це ще не показник того, скільки якісної продукції залишиться через чотири–шість місяців.

Головний тест почнеться наприкінці осені

Поступово ситуація змінюватиметься. До кінця осені значна частина картоплі, яку неможливо довго зберігати, уже буде реалізована. Одночасно почнуть проявлятися природні втрати під час зберігання.

І тоді ринок дедалі більше залежатиме від професійних виробників, які мають:

• сучасні сховища;
• контроль температури;
• вентиляцію;
• можливість сортування;
• стабільну якість продукції;
• достатній обсяг товарних партій.

Саме тому взимку покупець фактично платить уже не просто за «кілограм картоплі».

Він платить за те, що картопля:

• збереглася;
• має потрібний калібр;
• відповідає сорту;
• не втратила товарний вигляд;
• може постачатися регулярно.

Ринок може розділитися на «картоплю з поля» і «картоплю зі сховища»

Цей сезон може зробити цінову різницю між двома категоріями продукції особливо помітною. Перша — картопля безпосередньо після збирання. Її багато, її потрібно швидко реалізувати, а тому продавці сильніше конкурують між собою. Друга — якісна картопля з професійного зберігання. Її собівартість вища, але саме вона формує пропозицію наприкінці зими та навесні.

Якщо частка продукції, придатної до тривалого зберігання, виявиться нижчою, ніж очікувалося, ціновий розрив може суттєво збільшитися.

Чому найважливіші ціни будуть не у вересні

Для оцінки сезону експерти радять дивитися не стільки на осінній ринок.

Набагато важливішими будуть:

• грудень–лютий — коли почне скорочуватися пропозиція;

і особливо

• березень–квітень 2027 року — коли стане зрозуміло, скільки якісної картоплі реально пережило зиму.

Саме залишки у професійних сховищах можуть стати одним із головних факторів формування весняної ціни.

Зростання на 25–40% — сценарій, а не гарантований результат

Катерина Звєрєва оцінює потенційне подорожчання у грудні–лютому приблизно у 25–40%. Однак цей показник варто трактувати саме як прогнозний сценарій.

Фактична ціна залежатиме від кількох факторів:

• валового урожаю;
• якості бульб;
• частки продукції, придатної до тривалого зберігання;
• втрат у сховищах;
• поведінки виробників;
• попиту;
• обсягів імпорту.

Тому ще восени ринок може виглядати цілком стабільним, а справжній дефіцит якісної продукції проявитися лише через кілька місяців.

Навесні може зрости імпорт

Окремий ризик — збільшення імпорту наприкінці зими та навесні. Якщо власних запасів якісної картоплі буде недостатньо, внутрішній ринок доведеться балансувати за рахунок продукції з-за кордону.

Це не обов’язково означає, що Україна виростила мало картоплі загалом. Ключове питання інше: скільки товарної продукції вдалося реально зберегти до березня–травня.

Можлива ситуація, коли восени країна має значний валовий урожай, але навесні все одно потребує імпорту через втрати та недостатні можливості професійного зберігання.

Для фермера сховище стає частиною бізнес-моделі

Ринок картоплі дедалі більше показує, що економіка виробництва не закінчується після копання. Фермер може отримати хороший урожай, але якщо він змушений продати все у вересні під час максимальної пропозиції, потенціал заробітку буде зовсім іншим, ніж у господарства, здатного зберегти якісну продукцію до лютого чи березня.

Тому професійне сховище поступово стає не допоміжною інфраструктурою, а одним із ключових елементів бізнесу. Для частини виробників головною цифрою сезону може бути вже не тільки:

тонн з гектара,

а й:

скільки товарних тонн залишилося після шести місяців зберігання.

Українці вирощують величезну частину картоплі самі

Додаткову специфіку ринку створює значний домашній сектор.

За результатами дослідження KSE Агроцентру та Української асоціації виробників картоплі, близько 12,4 млн українців вирощують картоплю для власного споживання. Це дуже важливо для оцінки реального ринку.

Домогосподарства частково забезпечують себе самі й не завжди формують комерційний попит у тих обсягах, які можна було б очікувати із загальної чисельності населення.

При цьому дослідження оцінює середнє споживання свіжої картоплі приблизно у 68 кг на людину на рік.

Це майже удвічі менше за показники 120–140 кг, які протягом багатьох років часто використовувалися у старих оцінках українського ринку.

Чому це важливо для оцінки дефіциту

Якщо реальне споживання нижче, ніж вважалося раніше, то й баланс попиту та пропозиції потрібно рахувати по-іншому. І саме тому гучні заяви про масштабний дефіцит лише на основі прогнозованого зниження врожаю можуть бути надто спрощеними.

Необхідно враховувати одночасно:

• валовий урожай;
• домашнє виробництво;
• комерційний сектор;
• споживання;
• втрати;
• якість;
• запаси;
• імпорт.

Тільки сукупність цих факторів покаже реальну ситуацію на ринку.

Головний ризик сезону — не нестача картоплі взагалі

Найточніше проблему сезону 2026/27 можна сформулювати так: картоплі восени може бути достатньо, але якісної картоплі навесні — значно менше.

І саме це принципово.

Споживачеві важливо не те, скільки тонн було викопано у вересні. Йому важливо, чи буде в магазині якісна картопля у лютому, березні та квітні. Тому остаточний баланс сезону визначатиметься не лише урожайністю. Вирішальним може стати зберігання.

Джерело інформації та фото: agronews.ua