На українському ринку яєць і м’яса птиці одночасно діють дві протилежні сили. З одного боку, якщо частину продукції складніше або повільніше відправляти на зовнішні ринки, більше обсягів залишається всередині країни. Це збільшує пропозицію й може тиснути на закупівельні та роздрібні ціни. Пише agronews.ua

З іншого боку, російські удари по логістичній інфраструктурі, перебудова маршрутів і необхідність доставляти продукцію безпосередньо до торговельних мереж збільшують витрати виробників. Тому простого сценарію «яйця і курятина точно подешевшають» зараз немає.

Ринок фактично балансує між надлишком пропозиції та зростанням собівартості логістики.

Чому яйця можуть дешевшати

Член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин пов’язує нинішній тиск на ціни насамперед із надлишком продукції на внутрішньому ринку.

Його логіка проста: якщо виробник не може оперативно вивезти запланований обсяг за кордон, ця продукція залишається в Україні. А яйця — товар із обмеженим строком зберігання. Виробник не може місяцями чекати вигіднішої ціни, тому додаткова пропозиція досить швидко виходить на ринок.

У результаті продавці починають конкурувати ціною. Саме тому надлишок продукції здатний досить швидко знижувати закупівельні ціни.

Але говорити, що український експорт повністю зупинився, неправильно

Це важливе уточнення. Україна у 2026 році продовжує активно експортувати продукцію птахівництва.

За січень–липень українські виробники експортували близько 90,9 тис. тонн яєчної продукції, що приблизно на 18% більше, ніж за аналогічний період попереднього року. Експортна виручка при цьому зросла ще швидше — приблизно на 45,8%.

М’ясо птиці також продовжувало надходити на зовнішні ринки: лише у червні експорт становив близько 41,3 тис. тонн, а за підсумками першого півріччя поставки були вищими, ніж роком раніше.

Тому правильніше говорити не про «відсутність експорту», а про ризики його ускладнення та тимчасові логістичні обмеження.

Чому для яєць експорт особливо важливий

Ринок яєць дуже чутливий до навіть відносно невеликого дисбалансу. Якщо виробництво зростає швидше за внутрішнє споживання, експорт стає природним каналом для надлишків.

Без нього виникає ситуація:

• виробництво залишається високим;
• внутрішній попит майже не змінюється;
• товар потрібно швидко реалізувати;
• пропозиція перевищує попит.

Результат — тиск на ціну.

Саме тому для великих виробників яєць стабільний доступ до зовнішніх ринків є не просто додатковим джерелом виручки, а частиною балансування внутрішнього ринку.

У м’яса птиці ситуація трохи інша

Курятина зберігається довше, особливо у замороженому вигляді. Тому виробник має більше можливостей маневрувати запасами. Але великий сектор птахівництва також значною мірою орієнтований на експорт. Якщо частина зовнішніх поставок сповільнюється, додаткові обсяги можуть залишатися в Україні й посилювати конкуренцію між виробниками.

Це потенційно стримує ціни. Проте саме у м’ясному сегменті набагато сильніше може проявитися протилежний фактор — дорожча логістика.

Російські удари створили нову проблему

Виробники яєць і м’яса птиці звертають увагу на пошкодження розподільчої та логістичної інфраструктури. Якщо великий розподільчий центр перестає нормально працювати, товар не можна просто залишити на складі виробника. Ланцюг поставок доводиться перебудовувати.

Замість схеми:

виробник → один великий розподільчий центр → десятки магазинів

може знадобитися:

виробник → окремі магазини або локальні склади.

Для підприємства це означає:

• більше рейсів;
• більше автомобілів;
• більше водіїв;
• довші маршрути;
• більшу витрату пального;
• складніше планування.

І все це підвищує собівартість.

Логістика може додати до собівартості 10–15%

За повідомленнями учасників ринку, перебудова постачання після пошкодження розподільчих центрів може суттєво збільшити витрати. У матеріалах Delo.ua виробники оцінювали можливий додатковий тиск на собівартість приблизно у 10–15%.

Це вже серйозна величина.

І вона працює прямо протилежно до ефекту перевиробництва.

Надлишок товару тягне ціну вниз.

Дорожча логістика штовхає її вгору.

Тому кінцевий результат залежатиме від того, який фактор виявиться сильнішим.

Чому виробник може продавати дешевше і все одно втрачати гроші

Це ще один важливий парадокс. Низька ціна для споживача не означає, що виробнику добре. Навпаки.

Якщо ціна реалізації падає швидше, ніж собівартість, маржа скорочується або взагалі переходить у мінус.

При цьому виробник продовжує оплачувати:

• корми;
• електроенергію;
• заробітну плату;
• ветеринарні препарати;
• паливо;
• логістику;
• упаковку;
• обслуговування обладнання.

Тому ситуація, коли яйця дешевшають у магазині, цілком може одночасно означати збитковість для птахофабрики.

Саме яйця можуть реагувати на ситуацію швидше

Ринок яєць традиційно більш волатильний. Причина — короткий виробничий цикл і складність тривалого зберігання. Якщо на ринок швидко виходить додатковий обсяг, ціна може реагувати буквально протягом кількох тижнів.

Це вже видно і в окремій регіональній статистиці: у липні 2026 року яйця входили до категорій продуктів, які дешевшали порівняно з попереднім місяцем. Але ринок може так само швидко розвернутися, якщо виробники скоротять пропозицію або відновиться активніший експорт.

Тому дешеві яйця можуть бути тимчасовим явищем

Якщо ціна опускається до рівня, який не покриває витрати, виробник рано чи пізно реагує.

Можливі кілька сценаріїв:

• скорочення поголів’я;
• зменшення виробництва;
• відмова від частини інвестицій;
• оптимізація асортименту;
• активніший пошук експортних ринків.

Через певний час це скорочує пропозицію. І тоді ціни знову починають відновлюватися. Тому різке здешевлення на ринку яєць часто не є стабільним довгостроковим трендом.

Експорт може швидко змінити баланс

Якщо логістичні можливості покращаться і виробники зможуть активніше відправляти продукцію за кордон, частина надлишку просто піде з внутрішнього ринку. Тоді пропозиція скоротиться.

Це означає, що фактор, який сьогодні може тиснути на ціну, досить швидко послабне. Саме тому експорт для українського птахівництва фактично виконує роль регулятора внутрішнього балансу.

Європейський ринок залишається дуже важливим

Для українського птахівництва ЄС є одним із ключових напрямів.

Але тут також зберігаються ризики:

• торговельні квоти;
• зміни режимів доступу;
• ветеринарні вимоги;
• політичний тиск окремих країн;
• логістичні обмеження;
• курсові коливання.

Тому навіть за високого виробничого потенціалу кінцева прибутковість українського птахівництва дедалі сильніше залежить від стабільності зовнішньої торгівлі.

Для споживача картина виглядає позитивніше

Якщо на внутрішньому ринку справді зберігатиметься надлишкова пропозиція, покупці можуть побачити:

стабільні ціни;

акції торговельних мереж;

зниження вартості окремих категорій яєць;

сильнішу конкуренцію між виробниками.

Але це не означає гарантованого тривалого падіння цін.

Особливо якщо логістичні витрати продовжать зростати.

Для виробника це значно складніша ситуація

Птахофабрики зараз фактично опинилися між двома ризиками.

Перший:

занадто багато продукції на внутрішньому ринку → ціна падає.

Другий:

дорожча логістика → собівартість зростає.

Це дуже несприятлива комбінація.

Бо виробник одночасно продає дешевше й витрачає більше.

Саме тому Олег Пендзин говорить про ризик збитковості виробників за нинішнього балансу ринку.

Що може змінити ситуацію

Найближчими місяцями варто стежити насамперед за п’ятьма факторами:

• стабільністю експорту;
• станом логістичної інфраструктури;
• обсягами виробництва яєць;
• цінами на корми;
• поведінкою торговельних мереж.

Саме їхня комбінація визначить, чи побачить споживач реальне здешевлення, чи зростання витрат виробників швидко його компенсує.

Головний висновок

На ринку курятини та яєць зараз не працює проста формула:

«експорт зупинився — усе подешевшає».

Картина значно складніша.

Україна продовжує експортувати значні обсяги продукції птахівництва, але логістичні ризики можуть тимчасово обмежувати окремі канали збуту та залишати більше товару на внутрішньому ринку.

Це тисне на ціни.

Одночасно пошкодження логістики змушує виробників витрачати більше на доставку.

Це тисне вже на собівартість.

Тому для споживача найближчий період може дати дешевші яйця або стабільнішу курятину, але для самого виробника це може виявитися одним із найскладніших сценаріїв:

нижча ціна продажу при вищих витратах.