Після набрання чинності Законом України № 4502-IX у суспільстві активно обговорюють його можливий вплив на ринок сільськогосподарських земель. Часто лунає теза, що нові правила фактично відкривають шлях іноземцям до купівлі української землі. Наскільки така інтерпретація відповідає правовій реальності?

Євген Носальський:
Це приклад надто спрощеного підходу до складної правової конструкції. Якщо аналізувати Закон № 4502-IX у системному зв’язку з Конституцією та чинною логікою земельного законодавства, стає зрозуміло: мова не йде про автоматичне або масове відкриття ринку землі для іноземців. Закон містить низку запобіжників, які істотно обмежують такі сценарії.

Закон справді передбачає спрощену процедуру набуття громадянства для громадян окремих держав. Чи означає це фактичну легалізацію множинного громадянства?

Євген Носальський:
Ні, і це ключовий момент. Спрощений порядок не дорівнює безумовному та безстроковому множинному громадянству в класичному розумінні. Закон закладає модель так званої керованої множинності. Її базовий принцип полягає в тому, що у правовідносинах з Україною особа визнається виключно громадянином України, незалежно від наявності іншого паспорта. Це не декларативна норма, а фундамент, який визначає подальшу логіку застосування закону, зокрема у сфері майнових прав.

Як ця модель узгоджується з Конституцією України, яка закріплює принцип єдиного громадянства?

Євген Носальський:
Стаття 4 Конституції України залишається незмінною: в Україні існує єдине громадянство. Закон № 4502-IX не змінює цей принцип і не виходить за межі конституційної доктрини. Фактично законодавець намагається врегулювати ситуації, які тривалий час існували де-факто — наявність другого громадянства у частини осіб — але без чіткого правового режиму. Саме тому ми бачимо складну конструкцію:
– спеціальні категорії осіб;
– обмежений перелік держав;
– визнання лише українського громадянства у взаєминах з державою;
– та часову умову припинення іншого громадянства. У конституційному сенсі це не зміна курсу, а тимчасово допустимий правовий компроміс.

Чому саме дворічний строк відмови від іншого громадянства ви вважаєте ключовим для аналізу інвестиційних наслідків?

Євген Носальський:
Тому що це не технічна формальність, а структурний запобіжник. Особа, яка набула громадянство України у спрощеному порядку, зобов’язана протягом двох років припинити громадянство іншої держави і підтвердити це документально. Для громадян США, Канади, країн ЄС це означає серйозні наслідки: втрату політичних прав, податкові та міграційні ускладнення, обмеження доступу до фінансових і правових систем. Очевидно, що придбання сільськогосподарської землі в Україні саме по собі не є достатнім економічним стимулом, аби масово приймати таке рішення.

Проте опоненти закону говорять про можливе «тимчасове вікно»: мовляв, за ці два роки можна отримати громадянство, купити землю, а далі — діяти за обставинами. Наскільки це реалістично?

Євген Носальський:
Теоретично такий сценарій можна змоделювати. Але саме тут виникає ключове юридичне питання: яким буде статус особи та її земельної ділянки після спливу дворічного строку, якщо інше громадянство не припинене. З урахуванням філософії земельного законодавства України, яке послідовно обмежує право іноземців на володіння сільськогосподарськими землями, це створює зону правової невизначеності:
– чи виникає обов’язок відчуження землі;
– чи можливі санкції або примусове врегулювання;
– як захищаються права третіх осіб.

Наявність такої невизначеності є серйозним стримуючим фактором для довгострокових інвестицій.

Отже, можна сказати, що земельне питання не було центральною метою цього закону?

Євген Носальський:
Саме так. За своєю природою цей закон є передусім політичним і безпековим. Його основні цілі — формування контрольованої моделі інтеграції лояльних до України осіб, залучення діаспори та фахівців, а також врегулювання фактичних ситуацій множинного громадянства з позиції державного суверенітету. Земельне питання у цій конструкції є похідним і другорядним, а не системоутворюючим.

Який головний висновок ви б зробили для суспільства?

Євген Носальський:
Теза про те, що зміни до законодавства про громадянство автоматично відкривають іноземцям шлях до масового придбання сільськогосподарських земель в Україні, не витримує детального правового аналізу. Конституційний принцип єдиного громадянства, обов’язок відмови від іншого громадянства протягом двох років та правова невизначеність щодо земельних активів свідчать про протилежне: реальні наслідки цього закону є значно обмеженішими й мають радше політико-правовий, ніж інвестиційний характер.

Джерело фото: Євген Носальський – експерт з інвестицій в землю, заступник директора Zeminvest,
лауреат Personal Brand Awards у номінації Top management expert