Новий логістичний маршрут для українського експорту викликав дискусію серед аграріїв сусідньої Молдови. Кишинів погодив 50% знижку на залізничний транзит українських вантажів територією країни, однак місцеві фермери вимагають пояснити, як збільшення вантажопотоку вплине на їхній власний експорт зерна та олійних культур.
Пільговий тариф почав діяти 10 серпня і залишатиметься чинним до кінця 2026 року. Домовленість була досягнута між урядами України та Молдови і має допомогти українському бізнесу активніше використовувати альтернативні експортні маршрути на тлі російських атак на чорноморську портову інфраструктуру.
Але в молдовській асоціації Forța Fermierilor («Сила фермерів») побоюються, що масштабний транзит може створити додаткове навантаження на залізницю та ускладнити відвантаження продукції місцевих господарств.
Що саме домовилися Україна та Молдова
Нова домовленість передбачає зниження на 50% вартості залізничного транзиту українських вантажів через територію Молдови.
Режим діє з 10 серпня до кінця 2026 року. За інформацією українського уряду, маршрути через Молдову можуть використовуватися для перевезення вантажів до дунайських портів, українського порту Рені та далі до портової інфраструктури Румунії.
Українська сторона розглядає рішення як спосіб диверсифікувати логістику в умовах постійної загрози чорноморським маршрутам.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що домовленість була досягнута після переговорів із прем’єр-міністром Молдови Васіле Тофаном.
Молдова хоче залучити близько 600 тисяч тонн вантажів
У молдовському Міністерстві інфраструктури пояснили, що країна розраховує залучити приблизно 600 тис. тонн українських вантажів до кінця року.
Йдеться приблизно про 10% від обсягів, які Україна планує перевозити різними регіональними маршрутами. За оцінкою молдовської сторони, пільговий транзит може принести місцевій залізниці додаткові доходи.
Таким чином Молдова намагається одночасно збільшити завантаження своєї залізничної інфраструктури та зміцнити роль країни як одного з альтернативних транспортних коридорів для українського експорту.
Чому молдовські фермери занепокоїлися
Місцеві аграрії не заперечують проти самого експорту українського зерна.
Навпаки, в Forța Fermierilor визнають, що швидке вивезення великих обсягів українських зернових та олійних із регіону може зменшувати надлишкову пропозицію та ціновий тиск.
Головне питання для них — що відбуватиметься з логістикою всередині самої Молдови.
Фермери побоюються, що великий потік транзитних вагонів може створити конкуренцію за локомотиви, вагони, пропускну здатність залізниці та прикордонну інфраструктуру саме тоді, коли молдовські господарства активно експортують власний урожай.
Для аграрного бізнесу це принципово важливо: навіть якщо український вантаж фізично не потрапляє на внутрішній ринок, дефіцит транспортних потужностей потенційно може впливати на строки та собівартість експорту.
Майже третина молдовської пшениці у липні їхала залізницею
Побоювання фермерів пов’язані і з тим, наскільки важливою залишається залізниця для їхнього власного експорту.
За даними, наведеними асоціацією, майже третину молдовської пшениці, експортованої у липні, перевозили залізницею.
Тому якщо вантажопотік з України суттєво зросте у період активного експорту нового врожаю, місцеві аграрії хочуть розуміти, яким чином залізниця забезпечуватиме пріоритети та графіки для обох потоків.
Додатковим ризиком вони називають можливе перевантаження автомобільної логістики та пунктів пропуску на кордоні з Румунією.
Фермери бояться повторення ситуації 2022–2023 років
Молдовські аграрії особливо гостро реагують на тему української агропродукції через досвід перших років повномасштабної війни.
Тоді великі зміни торговельних і логістичних потоків у Чорноморському регіоні впливали на ціни та роботу локальних ринків.
Forța Fermierilor наголошує, що після досвіду 2022–2023 років очікувала від уряду попередніх консультацій та детального пояснення механізму нового транзиту.
За словами представників асоціації, про 50% знижку вони спочатку дізналися не від власного уряду, а з повідомлення українського прем’єр-міністра.
Ще один страх — чи не перетвориться транзит на імпорт
Окреме занепокоєння молдовських фермерів стосується контролю за походженням та кінцевим пунктом призначення вантажів.
Асоціація побоюється, що частина продукції, заявленої як транзитна, теоретично може потрапити на внутрішній ринок Молдови.
Саме тому фермери вимагають чітко пояснити механізми контролю і гарантувати, що пільговий транзит не створить додаткової конкуренції молдовській продукції.
Це також пов’язують із торгівлею Молдови з Румунією, яка залишається важливим напрямом збуту молдовської пшениці, кукурудзи та соняшнику.
Уряд Молдови відповів: транзит — це не імпорт
Міністерство інфраструктури та регіонального розвитку Молдови заперечує, що нова схема має створити проблеми місцевим аграріям.
У відомстві наголошують: транзитні українські вантажі не повинні потрапляти на внутрішній ринок країни, а сам механізм не означає прямої конкуренції з молдовським зерном.
Влада також запевняє, що перевезення українських вантажів організовуватимуть з урахуванням:
- реальної пропускної спроможності залізниці;
- наявності рухомого складу;
- графіків руху;
- заявок молдовських експортерів;
- фактичного навантаження на інфраструктуру.
Якщо система почне спричиняти затримки або створювати тиск на національний експорт, механізм можуть коригувати.
Звідки взялися 4,5 млн тонн
У дискусії навколо українського транзиту також фігурувала цифра 4,5 млн тонн.
Молдовське міністерство окремо пояснило, що це не погоджений обсяг українських вантажів на найближчі місяці, а орієнтовна річна пропускна спроможність потенційного залізничного коридору.
Безпосередньо до кінця 2026 року Молдова планує залучити близько 600 тис. тонн.
Ця різниця суттєва, адже саме масштаб вантажопотоку визначатиме фактичний вплив на молдовську залізницю.
Чому цей маршрут важливий для України
Для України питання альтернативних маршрутів експорту залишається критичним через війну та постійні атаки Росії на портову і транспортну інфраструктуру.
Уряд прямо називає молдовський транзит одним зі способів забезпечити бізнесу додаткові маршрути до дунайської та румунської портової інфраструктури.
Зниження тарифу на 50% має зробити цей коридор економічно привабливішим.
Особливо це важливо для вантажів із відносно невисокою вартістю на тонну — насамперед зернових, руди та іншої масової продукції, де транспортна складова суттєво впливає на кінцеву конкурентоспроможність експорту. Український уряд прямо називає зерно серед продукції, для якої маршрут через Молдову має значення.
Для Молдови це теж можливість заробити
У цій історії є важливий економічний нюанс.
50% знижка означає менший тариф за перевезення однієї тонни, але якщо вона дозволить залучити значно більше вантажів, загальні доходи молдовської залізниці можуть зрости.
Саме на це розраховує Кишинів. За повідомленнями молдовської сторони, новий вантажопотік потенційно може принести залізниці кілька мільйонів євро додаткових доходів.
Тобто логіка рішення полягає не лише у підтримці України, а й у завантаженні власної транспортної системи.
Конфлікт фактично виник навколо пропускної спроможності
Якщо відкинути політичну складову, основна суперечка зводиться до питання: чи вистачить Молдові залізничних потужностей одночасно для українського транзиту та власного аграрного експорту.
Українській стороні потрібні дешевші та стабільні альтернативні маршрути.
Молдовській залізниці потрібні додаткові вантажі та доходи.
А місцеві фермери хочуть гарантій, що в розпал експортного сезону їхні вагони не опиняться в черзі через різке збільшення транзиту.
Саме тому рішення про 50% знижку варто оцінювати не лише як торговельну поступку Україні. Це фактично тест на здатність регіональної залізничної інфраструктури працювати з більшими аграрними потоками в умовах війни.
Що буде далі
Forța Fermierilor вимагає від уряду повної інформації про умови транзиту та термінової зустрічі з прем’єр-міністром Васіле Тофаном.
Асоціація також заявляє про готовність використовувати законні механізми захисту інтересів молдовських виробників, якщо її вимоги продовжать ігнорувати.
Водночас урядова позиція наразі полягає в тому, що український транзит не повинен відбуватися за рахунок молдовських експортерів, а його вплив на залізничну систему контролюватимуть у процесі роботи.
Тому найбільш показовими стануть найближчі місяці — коли одночасно зростатимуть і українські транзитні потоки, і експорт нового врожаю молдовських аграріїв.
Джерело інформації та фото: agronews.ua