В Україні знову може з’явитися окреме Міністерство аграрної політики. Його відновлення обговорюють у межах чергового перезавантаження уряду, а головними претендентами на посаду міністра називають двох чинних заступників міністра економіки — Тараса Висоцького та Дениса Башлика. Пише agroelita.info

За даними LIGA.net, найбільш імовірним кандидатом є саме Тарас Висоцький, який зараз відповідає за аграрний напрям у Міністерстві економіки. Його можливе призначення вже прокоментував народний депутат Ярослав Железняк, коротко написавши: «Нарешті!».

Сам Висоцький публічно не підтвердив кадрових планів. Натомість він акцентував на іншій проблемі — дефіциті фахівців, здатних працювати на стику європейського права, державної політики та реальної економіки аграрного сектору. Для майбутнього міністерства це може стати одним із ключових викликів.

Чому кандидатура Висоцького виглядає логічною

Тарас Висоцький давно працює в аграрному блоці державної політики та добре знайомий із внутрішньою кухнею сектору: від підтримки виробників до регуляторних питань і євроінтеграції.

Якщо окреме Мінагрополітики справді відновлять, його керівнику доведеться працювати не лише з класичними аграрними темами — посівна, експорт, держпідтримка, земля, тваринництво чи переробка. На порядку денному буде значно складніше завдання: інтегрувати український агросектор у європейську систему правил, фінансування та контролю.

Саме тому досвід у державному управлінні та розуміння європейського регуляторного поля можуть стати для майбутнього міністра критичними перевагами.

Другий претендент — Денис Башлик

Іншим можливим кандидатом називають Дениса Башлика. Йому 36 років, він курує цифровізацію агросектору та земельну реформу. Раніше Башлик очолював Держгеокадастр, а також працював в Українському клубі аграрного бізнесу.

Його сильна сторона — досвід у земельній сфері, цифрових інструментах і процесах, пов’язаних із наближенням українського агросектору до європейських вимог.

Для аграрного міністерства нового формату це також важливо. Земельна політика, цифрові реєстри, прозорість даних, адміністрування підтримки та робота з європейськими фондами дедалі більше переходять у площину точних систем, а не ручного управління.

На кону — не лише посада, а архітектура аграрної підтримки

Можливе повернення Мінагрополітики пов’язують не просто з політичним переформатуванням Кабміну. Головна причина значно прагматичніша — майбутня система державної та європейської підтримки агросектору.

Одним із ключових елементів цієї системи має стати Виплатна агенція. Саме через неї з 2028 року планують розподіляти кошти державної підтримки та фінансування з фондів Європейського Союзу.

За оцінками, йдеться про потенційно величезний ресурс — до 250 млрд грн на рік. Для агросектору це фактично нова фінансова інфраструктура, яка потребуватиме жорстких правил, прозорого адміністрування, якісних даних і відповідності європейським стандартам.

Тому питання, хто очолить нове міністерство, виходить далеко за межі кадрової інтриги. Це питання того, хто буде будувати систему доступу українських аграріїв до великих бюджетних і європейських грошей.

Чому агросектору потрібне окреме політичне представництво

Мінагрополітики було ліквідоване у липні 2025 року шляхом об’єднання з Міністерством економіки та Міністерством захисту довкілля. Якщо відомство відновлять, це стане вже третьою реорганізацією аграрного блоку за останні сім років.

Для ринку така нестабільність інституцій — не дрібниця. Агросектор залишається одним із ключових джерел валютної виручки, експорту та зайнятості в регіонах. Водночас галузь працює під тиском війни, логістичних обмежень, мінної небезпеки, нестачі фінансування, кліматичних ризиків і вимог європейського ринку.

Окреме міністерство може дати сектору сильніший управлінський центр. Але лише за однієї умови: якщо воно отримає реальні повноваження, команду та можливість координувати політику, а не стане ще однією бюрократичною надбудовою.

Висновок: нове Мінагрополітики має стати не поверненням у минуле, а інструментом євроінтеграції

Відновлення аграрного міністерства може стати важливим рішенням для ринку. Але головне питання не в самій вивісці, а в тому, яку функцію виконуватиме новий орган.

Якщо його завданням буде лише повернення старої моделі управління, ефект буде обмеженим. Якщо ж міністерство стане центром підготовки агросектору до європейських правил, адміністрування великих програм підтримки та захисту інтересів виробників, тоді його відновлення матиме стратегічний сенс.

Кандидатура майбутнього міністра в цьому контексті має ключове значення. Агросектору потрібен не просто політичний керівник, а менеджер складного переходу — від воєнної економіки до повноцінної інтеграції в європейську аграрну систему.

Джерело інформації: Agroelita | Фото: