Україна продовжує розширювати географію експорту продовольства навіть в умовах повномасштабної війни. Станом на березень 2026 року для українських харчових товарів відкрито 14 нових зовнішніх ринків, а загалом з 2022 року — вже 89. Про це повідомив голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук в інтерв’ю Укрінформу. Пише agrotimes.ua

Війна не зупинила експортну експансію

Ткачук назвав війну “парадоксальним драйвером” для відкриття нових ринків. Логіка тут проста: українська держава активізувала експортну дипломатію та ветеринарно-санітарну роботу, а міжнародні партнери, які підтримують Україну, почали швидше відкривати свої ринки для вітчизняної продукції. Водночас змінилася і сама географія експорту: якщо раніше фокус був більш концентрованим, то тепер зростає роль Азії та Африки, а структура поставок стає помітно диверсифікованішою.

Що саме Україна продає за кордон

Серед ключових позицій українського продовольчого експорту — м’ясо птиці, яйця та яєчні продукти, мед, зернові, цукор та інші категорії харчової продукції. Йдеться не лише про сировину, а й про товари, доступ до яких потребує визнання української системи безпечності продуктів на рівні іноземних регуляторів. Саме тому відкриття кожного нового ринку — це не лише торговельна, а й інституційна подія для всього агросектору.

Експорт як визнання системи контролю

У Держпродспоживслужбі прямо наголошують: відкриття нових ринків для українського продовольства — це фактично міжнародне визнання української системи контролю якості та безпечності. На тлі війни це виглядає особливо показово. Країна не лише зберігає контроль за стандартами, а й доводить партнерам, що здатна гарантувати відповідність продукції вимогам зовнішніх ринків навіть у кризових умовах.

Це не разовий ривок, а продовження тренду

Нинішні 14 нових ринків за перші місяці 2026 року виглядають ще переконливіше на тлі результатів попереднього року. За підсумками 2025-го Україна відкрила 22 нові ринки для експорту аграрної продукції. Це означає, що мова вже не про ситуативні успіхи, а про стійкий тренд на розширення присутності українського продовольства у світі.

Чому це важливо для агробізнесу

Для українського агросектору ця динаміка має стратегічне значення. Що більше ринків відкрито, то менша залежність від окремих напрямків збуту. У нинішніх умовах це означає:

• нижчі експортні ризики;
• більше можливостей для диверсифікації продажів;
• стійкішу позицію в переговорах із покупцями;
• вищу адаптивність до змін на глобальному ринку.

Для виробника це не просто “ще одна країна у списку”. Це можливість працювати в ширшій географії й не ставити весь експортний потік у залежність від одного-двох напрямків.

14 нових ринків за перший квартал 2026 року — це не просто красива статистика. Це ознака того, що український продовольчий експорт входить у нову фазу: менше залежності від традиційних маршрутів, більше нових країн, більше Азії та Африки, більше системної присутності на глобальному ринку. Для України це означає одне: агроекспорт дедалі більше перетворюється не лише на джерело валютної виручки, а й на інструмент економічної стійкості.

Джерело інформацїі та фото: agrotimes.ua