Український агроекспорт у 2024 році отримав ще один важливий маркер зрілості — соєва олія стала одним із найуспішніших продуктів із високою доданою вартістю. За підсумками року Україна експортувала соєвої олії на $317 млн, посівши 8-ме місце у світі та зафіксувавши найвищий результат за останнє десятиліття. Пише agrotimes.ua

За даними галузевих об’єднань, українська продукція забезпечила 2,13% світового експорту соєвої олії та 1,14% загального аграрного експорту країни. У глобальному масштабі це ще не домінування, але вже чітка заявка на системну присутність.

Глобальний контекст: Україна — поза лідерами, але в елітній групі

Ринок соєвої олії традиційно контролюють кілька гігантів. У 2024 році топ-3 експортерів виглядав так:

• Аргентина — $6,28 млрд;
• Бразилія — $1,31 млрд;
• Європейський Союз — $769 млн.

На цьому тлі українські $317 млн виглядають скромніше, але принципово важливо інше: Україна стабільно закріпилася у першій десятці, конкуруючи не за рахунок сировини, а за рахунок переробки.

Європа — ключовий ринок, але не єдиний

Експортна географія української соєвої олії у 2024 році має чітко виражений європейський центр ваги:

• ЄС — 85% усіх поставок;
• Індія — 3%;
• ОАЕ — 3%;
• Саудівська Аравія — 2%;
• Туніс — 2%.

Водночас відбувається поступова, але показова диверсифікація. За рік кількість країн-імпортерів української соєвої олії зросла з 38 до 48, що свідчить про розширення присутності в Азії та на Близькому Сході.

Переробка як стратегія, а не випадковість

Рекордні $317 млн експортної виручки — це не разовий сплеск, а результат структурного зсуву в агросекторі. Україна дедалі більше рухається від експорту сирих бобів до продажу продуктів переробки з вищою маржинальністю.

Соєва олія — показовий приклад: внутрішня переробка дозволяє залишати додану вартість у країні, формувати робочі місця та знижувати залежність від волатильних сировинних ринків.

Логістика: західний коридор як критична артерія

На відміну від зернових чи кукурудзи, експорт соєвої олії критично залежить від західної логістики. Географічна близькість ЄС як основного ринку збуту формує структуру маршрутів:

• 85% експорту пройшло через «Шляхи Солідарності»;
• 7% — через порти Чорного моря;
• 6% — через дунайські порти.

Морські маршрути поки що відіграють другорядну роль, що робить експорт соєвої олії чутливим до стану наземної інфраструктури та прикордонних переходів.

Що це означає для агросектору

Кейс соєвої олії демонструє: Україна поступово трансформується з постачальника сировини у експортера продуктів переробки. Рекорд 2024 року — це не межа, а скоріше нижня точка нового тренду.

За умови стабільної логістики, доступу до фінансування та збереження європейських торговельних режимів, соєва олія може стати одним із ключових експортних продуктів української агропереробки в середньостроковій перспективі — поряд із соняшниковою олією та продуктами глибокої переробки зерна.

Джерело інформації та фото: agrotimes.ua