Цукровий буряк – одна з найрентабельніших культур у сівозміні в агрохолдингу «Астарта». За підсумками 2022 р. компанія виробила кожен п’ятий кілограм цукру в Україні. Яку стратегію та технологію обрали в «Астарті» з огляду на природно-кліматичні зміни та здорожчання основних матеріально-технічних ресурсів, ми розпитали у директора сільськогосподарського виробництва агрохолдингу «Астарта» Вадима Скрипника. Пише agronom.com.ua.
«Агроном»: Чи змінилась цього року в холдингу структура вирощування культур порівняно з 2022 р.? Якщо так, то розкажіть про ці зміни.
Вадим Скрипник: Структура сівозміни змінилася, зважаючи на всі виклики, спричинені повномасштабним російським вторгненням. Цьогорічна структура посівних площ холдингу має такий вигляд: цукрові буряки – 39 тис. га, кукурудза – 19,1 тис. га, соя – 56,9 тис. га, озима пшениця – 43 тис. га, соняшник – 28 тис. га. Озимий ріпак посіяли на 14 тис. га.
Варто також зазначити, що площа органічного землеробства у холдингу становить 2 тис. га.
А: Які культури для вас найбільш рентабельні за останні роки?
В. С.: Найрентабельнішими за останні три роки залишаються цукровий буряк, озимий ріпак, соя та соняшник. В середньому врожайність за цей період складала близько 50 т/га – цукровий буряк, 3,1 т/га – ріпак, 2,7 т/га – соя, 2,6 т/га – соняшник.
А.: Наскільки ви задоволені врожайністю в 2022 р., чи вдалось досягти запланованих показників?
В. С.: Навряд чи знайдеться хтось, хто може бути цілком задоволеним результатами 2022 року. Бо якщо по одних культурах вдалося перевиконати планові показники, то по інших – ні.
Наприкінці серпня 2022 року «Астарта» завершила збиральну кампанію ранніх зернових. Всього було намолочено 285 тис. т озимих і ярих культур, у т. ч. 265 тис. т озимої пшениці. Середня врожайність озимої пшениці по холдингу становила 4,8 т/га, коливаючись від 4,3 т/га на Полтавщині до 5,8 т/га на Заході. Максимальний показник було отримано на полях агрофірми «Житниця Поділля», що у Хмельницькій області, – 6,3 т/га.
Окрім цього, було намолочено 19 тис. т озимого ріпаку. Середня врожайність цієї культури по холдингу – 3,1 т/га, відповідно 2,6 т/га на Полтавщині та 3,7 т/га на Заході. Максимальний показник, 3,7 т/га, отримали на полях агрофірми «Житниця Поділля».
Що ж до цукрових буряків, то результати нашої спільної роботи показали себе під час минулого сезону цукроваріння. Цукрові заводи компанії, як і було заплановано, переробили близько 2 млн т цукрових буряків, вирощених на полях агрохолдингу та його партнерами-сільгосптоваровиробниками, і виробили з них 282 тис. т цукру.
Вихід цукру становив 14,26% (середнє значення в Україні 13,98%, за даними асоціації «Укрцукор»). Традиційно 99% виробленого в «Астарті» цукру мають вищу категорію якості.
Загалом переробний сезон-2022 став найбільш успішним за обсягами переробленої сировини та виробленого цукру порівняно із двома попередніми роками.
А.: Розкажіть детальніше про цукровий буряк, як змінювалася площа під цією культурою за останніх 3–5 років?
В. С.: Через волатильність ринку ми щороку приймаємо рішення щодо збільшення чи зменшення площі під цукрові буряки. В останніх 5 років площі були в межах 33–35 тис. га, у 2023 році ми посіяли 38,9 тис. га, наблизившись до показників 2018 року.
А.: Якою була урожайність цукрових буряків у останні роки, що плануєте на цей рік?
В. С.: Середня врожайність по холдингу коливалася в рамках 43–56 т/га. Окремі масиви на богарі без зрошення давали і 75 т/га, під зрошенням брали і 100 т/га. Цього року під зрошенням буряк займає 500 га.
Якщо говорити про урожайність на цей рік, то планова – 55 т/га. Минулого року була 56 т/га, але рік був дуже сприятливим для цієї культури.
А.: Яка технологія обробітку ґрунту застосовується для цукрових буряків?
В. С.: Для Західного регіону холдингу (Вінницька, Хмельницька, Тернопільська обл.) застосовуємо класичний варіант обробітку ґрунту – оранку; з огляду на специфіку ґрунтів у цьому регіоні (середньо-важкосуглинкові з високою здатністю до запливання) цей обробіток безальтернативний. На Полтавщині балансуємо між оранкою і глибоким розпушуванням, однак останніми роками, зважаючи на зменшення запасів вологи в ґрунті, переважає все ж таки безвідвальний обробіток.
Впродовж 2024–2025 рр. ми плануємо повністю відійти від оранки на Полтавщині й частково будемо відходити у Західному регіоні.
А.: Чим продиктоване рішення відходити від оранки?
В. С.: Є низка причин, серед них і природно-кліматичні умови. Цього року маємо достатньо вологи, але коли її бракує, то краще застосовувати безвідвальний обробіток. Окрім цього, ми взяли курс на декарбонізацію. У планах – не лише стати вуглецево-нейтральною компанією, а й вуглецево-позитивною, відповідно відмова від оранки – обов’язковий крок.
Загалом у нас творчий підхід до обробітку ґрунту, дивимося, яка ситуація складається восени та навесні. Наприклад, минулого року через затяжні дощі ми не мали можливості вчасно обробити весь земельний масив, а навесні вже не було сенсу.
Відмова від оранки – це довготривалий технологічний процес, потрібна і відповідна техніка, і сам ґрунт треба підготувати тощо. Але ми обрали цей шлях. До прикладу: наше підприємство на Полтавщині, а саме – Агрофірма «ім. Довженка» на 45 тис. га понад 25 років не використовує плуг. І це розвінчує міф про те, що цукровий буряк не можна сіяти без оранки.
До того ж, ми плануємо сіяти цукровий буряк за No-till. Цього року заклали експериментальні 300 га. Ми вивчаємо американський досвід, там так роблять. Це, звісно, серйозний виклик для нас, але ми готові спробувати.
А.: Які ґрунти оптимальні для вирощування цукрових буряків?
В. С.: Цукрові буряки вважаються чутливою культурою по відношенню до підвищеної кислотності ґрунту. Негативні наслідки – пригнічується ріст коріння, погіршується використання рослинами води, поживних речовин з ґрунту та із внесених добрив. Коефіцієнт використання елементів живлення із навіть внесених високих норм міндобрив за умов підвищеної кислотності невисокий.
Загалом цукрові буряки висувають високі вимоги до родючості ґрунту, його фізичного стану, забезпеченості макро- та мікроелементами. Найкраще буряки ростуть на чорноземах, сірих і темно-сірих лісових суглинистих ґрунтах, багатих на органіку. Цілком придатні для них ґрунти низин і заплав.
А.: Розкажіть більш детально про технологію вирощування цукрових буряків.
В. С.: Основний попередник – озима пшениця, але оскільки в нас великі обсяги, то сіємо також і після сої.
Після збирання попередників восени проводимо насамперед лущення стерні. Далі вносимо фосфорно-калійні добрива (використовуємо якісні європейські продукти ARVI, Polifoska; норма 200–250 кг/га залежно від агрофону поля та строків копання). Наступний крок – основний обробіток ґрунту (оранка або глибоке розпушування). Далі двократне осіннє вирівнювання ґрунту і внесення азотних добрив (аміак/КАС; цього року вносили КАС у нормі 300–350 кг/га залежно від регіону).
Навесні проводимо такі заходи:
- закриття вологи;
- передпосівна культивація;
- сівба без добрив (по Західному регіону із одночасним внесення ґрунтового інсектициду);
- внесення ґрунтового гербіциду;
- трикратне внесення бетанально-метамітронної суміші (в період появи сходів – змикання міжряддя, проти дводольних бур’янів; в Полтавському регіоні (далі по тексту ПР) із одночасним внесенням інсектициду);
- внесення протизлакового гербіциду ПР із одночасним внесенням інсектициду – як захід боротьби із яйцекладними самками довгоносика);
- боротьба із коренепаростковими бур’янами та профілактична обробка проти кореневих гнилей;
- у період від середини червня до кінця серпня 3-кратно по ПР та 4-кратно по ЗР проводимо боротьбу із хворобами листя (церкоспороз, рамуляріоз);
- підживлення впродовж вегетації не проводимо.
А.: Чи змінилася технології вирощування у 2023 р. (вибір посівного матеріалу, система удобрення, захисту рослин)? Якщо так, то розкажіть, як саме.
В. С.: Внаслідок здорожчання всіх основних ТМЦ (добрива, насіння, ЗЗР, паливо) плюс підвищення тарифів на перевезення, технологія вирощування під урожай 2023 року зазнала істотних змін виключно в аспекті живлення. Через високу вартість і певний дефіцит мінеральних добрив було переглянуто і зменшено норми фосфорно-калійних добрив (-30% до попередніх років), а також азотних продуктів (-25%).
При цьому ми збільшили кількість органічних добрив. За три роки в холдингу більше ніж на 10% зросло поголів’я великої рогатої худоби: у нас на сьогодні 25 тис. голів. Минулого року почали компостувати гній. Звісно, перейти повністю на органічні добрива неможливо, але під поля, розташовані в межах 30 км від ферми, ми будемо удобрювати органікою.
Система захисту, посівний матеріал та в цілому технологія вирощування фактично не зазнали змін.
А.: Цього року на ринку спостерігався дефіцит якісного насіння соняшнику. А як із цукровим буряком?
В. С.: Дійсно, якісного насіння соняшнику на ринку бракувало. У зв’язку із засухою в Європі не було вироблено потрібного обсягу насіння соняшнику. Окрім цього, збільшилася площа посівів в Україні, відповідно, дефіцит якісного насіння європейської селекції відчувається.
Якщо брати наш холдинг, то у питанні вибору насіння ми застосовуємо диверсифікований підхід. По жодній культурі не купуємо насіння в одного оригінатора, адже існує ризик постачання неякісного посівного матеріалу. Щороку на вхідному контролі перевіряємо якість насіння, були випадки повернення. Тому по кожній культурі маємо 2–4 оригінатори.
Якщо говорити про цукровий буряк, то варто зазначити, що насіння – тонка штука, є ранньостиглі гібриди, є середньостиглі, є високоцукристі, високоврожайні, стійкі до нематоди тощо. У різних регіонах сіємо різне насіння, тому що і видовий склад бур’янів різний, і видовий склад хвороб різний. На заході, до прикладу, сприятливіші умови для гнилі. Використовуємо закордону селекцію, зокрема, американську, бельгійську та німецьку (BETASEED, SESVANDERHAVE, KWS).
Ми диверсифікуємося, щоб знати, до кого можна звернутися, щоб за потреби замінити партію, чи докупити. Окрім цього, ми – відкрита публічна компанія, тому спілкуємося з усіма виробниками, доносячи свою позицію, що якісний товар за хорошою ціною завжди нас цікавить.
А.: Яка найбільша проблема (чи проблеми) виникає під час вирощування цукрових буряків у господарстві?
В. С.: Труднощів при вирощуванні цукрових буряків багато, але ключовими вважаємо такі:
- доволі складний контроль шкідників (довгоносики, дротяники) та хвороб (церкоспороз листя, кореневі гнилі), які дуже «полюбляють» саме цукрові буряки і завдають їм великої шкоди;
- висока чутливість до забур’яненості – навіть незначна забур’яненість посівів може призвести до втрати 20% урожаю;
- підвищена чутливість до недоліків технології та строків проведення робіт (наприклад, кожний день запізнення із сівбою знижує урожайність цукрових буряків на 0,2–0,5%);
- потреба у спеціалізованій «буряковій» техніці та дорогому висококласному обладнанні;
- виснаження та погіршення якості ґрунтів (в т. ч на предмет вологозабезпечення) у коротких сівозмінах;
- значні витрати на виробництво.
А.: Які середні затрати на вирощування 1 га цукрового буряку були в 2022 р., і як змінилась ситуація у 2023 р.?
В. С.: Через підвищення ціни на пальне, ЗЗР, насіння виробнича собівартість на 1 га зросла на 34% порівняно з минулим роком.
Але попри те, що цукровий буряк дуже складно вирощувати і побутує аргументована думка, що це найскладніша культура з точки хору технології, цукрові буряки вирощувати варто з багатьох причин. Це як депозит. Вклав гроші сьогодні, а через певний період отримуєш прибуток до внесеної суми. Підготовка площ для посіву під цукровий буряк починається влітку попереднього року. Цього літа ми починаємо готувати ґрунт, навесні сіємо буряк, восени його копаємо і переробляємо. Здається, що це довгий період, але воно того варте, бо маржинальність цукрових буряків навіть близько не стоїть з іншими культурами.
Звісно, були роки, коли буряк був низькомаржинальним або навіть збитковим. Тут не можна прорахувати зі стовідсотковою впевненістю, бо цукор із буряків, під які ми готуємо ґрунт цього року, будемо продавати, грубо кажучи, у 2025 році. Й ніхто не може знати, якою тоді буде ціна. Саме тому варто диверсифікувати ризики і мати грамотно сплановану сівозміну, орієнтуючись на те, що вирощений врожай реалізуватиметься як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Фермери, які постійно займаються цукровим буряком, це розуміють. І коли немає ціни, вони цукор зберігають до кращих часів.
А: Як плануєте реалізовувати врожай цукрових буряків?
В. С.: Виключно переробка на власних п’яти заводах. Окрім цього, ми запрошуємо до співпраці фермерів, надаючи їм товарні кредити, технологію, консультаційну підтримку та контрактуючи вирощений урожай. Партнер вибирає вид розрахунку: грішми, цукром, за давальницькою схемою можна взяти мелясу чи жом.
Ми на власному прикладі та прикладі наших партнерів показуємо, що це вигідно. Зараз ми маємо партнерів-фермерів, які сіють, вирощують та здають цукрові буряки на заводи «Астарти» із більш як 20 районів 8 областей України – Сумської, Полтавської, Київської, Черкаської, Хмельницької, Тернопільської, Вінницької та Житомирської. Ми допомагаємо їм насінням, мінеральними добривами, ЗЗР, надаємо послуги з обробітку ґрунту, сівби, консультуємо щодо вирощування цукрових буряків та допомагаємо зі збиранням. Також пропонуємо послуги ґрунтової лабораторії. Крім того, «Астарта» надає автомобілі для вивезення врожаю з поля.
Цього року, зокрема і завдяки нашій підтримці, кількість тих фермерів, які «перейшли» на бік цукрових буряків, зросла – бізнес бачить, що це перспективно.
А.: На вашу суб’єктивну думку, як розвиватиметься ринок цукрового буряку в короткостроковій перспективі?
В. С.: Були періоди, коли Україна виробляла 2 млн т цукру, минулого року виробили 1,2 млн т, а споживання до війни становило 1–1,2 млн т. Яке на сьогодні споживання – на жаль, ніхто не може сказати. В минулому сезоні в країні засіяли 190 тис. га, цьогоріч – на 15% більше – 220 тис. га.
Прогнозувати збереження тенденції до збільшення посівних площ не варто, адже ринок цукру дуже волатильний. Але якщо відновиться експорт, якщо ми будемо мати можливість продавати цукор за кордон, то існуватимуть усі передумови, щоб площі під цукровим буряком зростали.
Окрім цього, цукровий буряк – цінна для сівозміни культура з агрономічної точки зору, тому що це хороший попередник для зернових, це коренеплід із глибокою кореневою системою, під нього вноситься значна кількість добрив. Буряк – чиста культура, що покращує фітосанітарний стан, тому вирощувати його вигідно і прибутково. Віримо в наші Сили оборони та перемогу і докладаємо надзусиль, щоб країна мала міцну економіку для відновлення!
Джерело та фото: agronom.com.ua
