Безпека Чорного моря знову стає окремим дипломатичним треком. На полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку 22 вересня міжнародні партнери України заговорили про можливість нового формату домовленостей, який би захистив цивільне судноплавство, портову інфраструктуру та експорт продовольства. Пише agrotimes.ua

Йдеться не про відновлення старої зернової угоди в її попередньому вигляді, а про потенційний мораторій на атаки в Чорному морі — насамперед на цивільні судна, порти та зернову інфраструктуру. Європейський Союз виніс цю тему на окремий захід ООН, присвячений глобальній продовольчій безпеці та свободі навігації.

Туреччина знову намагається повернутися до ролі посередника

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час виступу та переговорів у Нью-Йорку знову наголосив на необхідності деескалації навколо Чорного моря та безпеки комерційного судноплавства. Туреччина й раніше відігравала ключову роль у переговорах щодо зернового коридору, тому її повернення до цієї теми виглядає логічно.

Для Анкари це не лише питання дипломатії.

Чорне море безпосередньо впливає на торгівлю, логістику, продовольчі потоки та стабільність у всьому регіоні. Будь-яке загострення навколо портів і судноплавства створює ризики не лише для України та Росії, а й для країн, які залежать від імпорту зерна через Чорне море.

Саме тому Туреччина традиційно намагається утримувати канали зв’язку з обома сторонами.

ЄС пропонує мораторій на атаки

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час спеціального заходу ООН закликала до домовленості, яка б дозволила відновити безпечний експорт зерна через Чорне море.

Європейська сторона прямо пов’язує це питання з глобальною продовольчою безпекою, оскільки нові атаки на портову й експортну інфраструктуру можуть впливати на ціни та постачання в країнах Африки, Близького Сходу та Азії.

Підхід ЄС полягає в тому, щоб спочатку знизити ризики для цивільних перевезень і вже після цього говорити про ширші домовленості.

Це важливий нюанс: йдеться не про політичне врегулювання війни в цілому, а про точковий механізм для одного з найбільш критичних напрямів.

Київ також заявив про готовність говорити

Україна публічно дала зрозуміти, що готова розглядати можливість так званого зернового перемир’я.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов заявив, що нині може бути слушний момент для пошуку рішення. За його словами, Київ готовий обговорювати припинення ударів по суднах із сільськогосподарськими вантажами, портах і зерносховищах у Чорному морі.

Ця позиція не означає, що домовленість уже існує. Наразі це лише готовність до переговорів.

Для реального перемир’я потрібні конкретні механізми контролю, гарантії виконання, визначення об’єктів, які не можна атакувати, та зрозумілий порядок реагування на порушення.

Чому тема зернового коридору знову стала критичною

У 2026 році ризики для чорноморської логістики знову зросли. Атаки на порти, судна та інфраструктуру безпосередньо впливають на вартість страхування, фрахту, маршрути та готовність перевізників заходити в регіон.

Для України це особливо важливо, адже морська логістика залишається одним із головних каналів експорту аграрної продукції. Євросоюз паралельно розглядає Дунайський коридор як резервний маршрут для аграрного експорту, однак він не може повністю замінити морські порти за обсягами та собівартістю.

Тобто відновлення стабільного судноплавства — це не просто дипломатичний жест. Це питання валютної виручки, логістики, цін для агровиробників та здатності України залишатися великим постачальником продовольства на світовий ринок.

Для Росії ситуація також стала дорожчою

Проблеми з Чорним морем впливають і на російський зерновий експорт.

За даними Reuters, російські компанії вже адаптують термінали в Балтійському та Арктичному регіонах для вивезення зерна через альтернативні маршрути після перебоїв у Чорному морі. Це показує, що зростання військових ризиків починає створювати додаткові витрати і для російської логістики.

Саме тому економічна логіка потенційної домовленості існує для обох сторін. Питання лише в тому, чи достатньо економічних стимулів для політичного рішення.

Чим нова домовленість може відрізнятися від попередньої зернової угоди

Попередня Чорноморська зернова ініціатива була побудована навколо спеціального механізму експорту українського продовольства за міжнародного посередництва. Нова концепція виглядає ширшою й водночас простішою.

У центрі — не конкретний коридор або система інспекцій, а взаємна відмова від атак на цивільні судна та критичну портову інфраструктуру.

Теоретично це могло б:

• знизити страхові ризики;
• зробити фрахт дешевшим;
• стабілізувати графіки заходу суден;
• зменшити ризик перебоїв у постачанні зерна;
• дати ринку більш передбачуваний горизонт.

Але без механізму верифікації та відповідальності навіть така домовленість залишатиметься вразливою.

Головний виграш — не лише для України

Зернове перемир’я часто сприймають виключно як питання українського експорту. Насправді наслідки значно ширші. Будь-яке скорочення постачання зерна з Чорноморського регіону швидко відображається на світових цінах, особливо для країн, які мають високу залежність від імпорту продовольства.

Саме тому ЄС і ООН подають цю тему не тільки як елемент війни, а як питання глобальної продовольчої безпеки. Для аграрного ринку передбачуваність іноді важливіша за короткострокове зниження ціни.

Фермеру потрібно розуміти, чи зможе він вивезти врожай через три місяці. Трейдеру — чи буде доступний флот. Страховику — який ризик він бере. Покупцю — чи отримає контрактний обсяг.

Саме такі речі формують ціни задовго до того, як зерно фізично потрапляє на судно.

Поки що це лише дипломатичне вікно

Говорити про нову зернову угоду як про факт передчасно. Наразі є три важливі сигнали:

• Туреччина знову закликає до безпеки навігації.
• ЄС публічно пропонує мораторій на атаки в Чорному морі.
• Україна заявляє про готовність обговорювати такий формат.

Але ключовою залишається позиція Росії та здатність сторін погодити механізм, який реально працюватиме.

Тому правильніше говорити не про відновлення зернової угоди, а про нове дипломатичне вікно для домовленості щодо безпеки Чорного моря. І якщо воно спрацює, результатом може стати значно більше, ніж просто стабілізація експорту зерна. Безпечне судноплавство може стати одним із небагатьох напрямів, де економічний інтерес, продовольча безпека та політична доцільність теоретично здатні створити простір для обмеженої деескалації.

Джерело інформації та фото: agrotimes.ua